Микола Леонтович - Гра в зайчика.

Гра в зайчика. Цікава історія трапилася з цією піснею. Приблизно в вересні 1920 р. учитель одної з тульчинських трудшкіл, що вчився в Леонтовича музично-теоретичних дисциплін, Г. Д. Гриневич награвав уривок мелодії цієї пісні. Леонтович почув, зацікавився й попросив дати йому цю пісню. Хоч Гриневич відмовлявся, бо чув ту пісню в с. Слобідці Ярошівській Могилівського повіту на Поділлі ще за передвоєнних років і не міг гаразд згадати мелодії та зовсім забув слова, але Леонтович умовив таки дати бодай уривок мелодії, а щодо тексту, то Леонтович сказав: «Напишіть слова так, щоб для дітей було підходяще». Наказа цього т. Гриневич виконав. Леонтович трохи переробив текст та опрацював розкладку (що її з чорнеток зредагував П. О. Козицький, для закінчення додавши 4 останні такти та визначивши темп і динамічні нюанси). І вже після смерті Леонтовича т. Гриневич переїхав до Слобідки Ярошівської. Тут він розпитав у дівчат і хлопців про мелодію та згадав справжні слова пісні. Ця пісня – весняна гра: дівчинка за зайчика стоїть серед кола (що співає), припадає на праву ніжку тощо. (http://ukrnotes.in.ua/leontovych_prymitky_do_tvoriv.php#Hra_v_zaichyka)