Хата без вікон, [Спалена Душа]. Окопний шансон, пісні війни

Song lyrics: Хата без вікон Хата без вікон стоїть, мов тінь минулого, І вітер гуляє в ній, як господар чужий. Колись тут сміялись, жили, кохали щиро, А тепер лиш попіл і тиша, що ріже душі. Я торкаюсь стіни, що тріснула від удару, І відчуваю тепло, що в ній ще живе. Бо навіть руїни пам’ятають тих, хто був поряд, І навіть попіл зберігає любов у собі. Хата без вікон дивиться в небо порожніми очима, І здається, що плаче без сліз. Та земля під нею дихає, тримає коріння, І в цьому корінні — життя, що не зникне колись. Я стою серед тиші, що важить, мов камінь, І слухаю, як дихає ця руїна. Вона каже: «Ми вистоїмо, ми збудуєм нове», І я вірю їй, бо вона — частина країни. Хата без вікон — це біль, але й надія, Бо на цьому місці знову буде життя. І я знаю: прийде день, коли тут знову Засміються діти, як колись, відчуваючи тепло. Хата без вікон, хата без даху, Та серце твоє ще тепле. Хата без вікон, хата з попелу, Ти встанеш знову, рідна. Хата без вікон — ти пам’ять землі, Що не зламалась. І навіть коли вітер свище в твоїх стінах, Ти стоїш — і це вже перемога. Бо там, де стоїть руїна, Там зростає нова дорога. Хата без вікон дихає тишею, Та в тиші цій — життя. І з цієї тиші виросте дім, Що знову обійме людей. __________________________________ All rights reserved © UA Story Band

12+
3 часа назад
12+
3 часа назад

Song lyrics: Хата без вікон Хата без вікон стоїть, мов тінь минулого, І вітер гуляє в ній, як господар чужий. Колись тут сміялись, жили, кохали щиро, А тепер лиш попіл і тиша, що ріже душі. Я торкаюсь стіни, що тріснула від удару, І відчуваю тепло, що в ній ще живе. Бо навіть руїни пам’ятають тих, хто був поряд, І навіть попіл зберігає любов у собі. Хата без вікон дивиться в небо порожніми очима, І здається, що плаче без сліз. Та земля під нею дихає, тримає коріння, І в цьому корінні — життя, що не зникне колись. Я стою серед тиші, що важить, мов камінь, І слухаю, як дихає ця руїна. Вона каже: «Ми вистоїмо, ми збудуєм нове», І я вірю їй, бо вона — частина країни. Хата без вікон — це біль, але й надія, Бо на цьому місці знову буде життя. І я знаю: прийде день, коли тут знову Засміються діти, як колись, відчуваючи тепло. Хата без вікон, хата без даху, Та серце твоє ще тепле. Хата без вікон, хата з попелу, Ти встанеш знову, рідна. Хата без вікон — ти пам’ять землі, Що не зламалась. І навіть коли вітер свище в твоїх стінах, Ти стоїш — і це вже перемога. Бо там, де стоїть руїна, Там зростає нова дорога. Хата без вікон дихає тишею, Та в тиші цій — життя. І з цієї тиші виросте дім, Що знову обійме людей. __________________________________ All rights reserved © UA Story Band

, чтобы оставлять комментарии