Наземна біота Девонського періоду (416 - 359 млн.р.т.).

В Девоні вперше з`явилися земноводні тварини, крилаті комахи, павуки, здатні плести павутину. Наземні рослини придбали коріння, здатність до лігніфікації тканин (одеревеніння) та здатність до вторинного росту, що призвело до появи нової життєвої форми - дерево (як відповідь на конкуренцію рослин за світло). При цьому, життєву форму дерево придбали ті рослини, у яких в Силурі не сформувалося листя. З часом у дерев, які на верхівці мали лише метелку з гілочок, через конкуренцію за світло - з`явилося листя за другим механізмом (як зростання гілочок-теломів). Посилення посух на континентах призвело до появи перших насіннєвих рослин, оскільки насіння захищає зародок від нестачі води більш ефективно, ніж спора. Девон завершився двома хвилями масового вимирання біоти: (а) перша хвиля, т.зв. Келвасерська подія, була спровокована падінням астероїда в океан і виникненням хвилі цунамі, яка змила з континентів грунт в океани, що при звело до загибелі мілководних морських організмів від аноксії та нестачі світла; (б) друга хвиля, т.зв. Хангенберзька подія, була спровокована зниженням рівня моря та посухами на континентах. Посилання на навчальний посібник з палеоекології: Кундельчук О.П., Давидов О.В. Палеоекологія: конспекти лекцій. Навчальний посібник для студентів спеціальностей 106. Географія, 103. Науки про Землю. Херсон: ПП Вишемирський В.С., 2017. 433 с. https://ekhsuir.kspu.edu/items/1e6ea01b-e62a-4fbe-9292-cb648fa19677